Смотреть больше слов в «Філософському енциклопедичному словнику»
АКЦИДЕ́НЦІЯ, ї, ж.1. філос. Випадковий, скороминущий стан, неістотна властивість.Уперше поняття акциденції зустрічається в "Метафізиці" і "Фізиці" Арис... смотреть
Ї, ор. -єю. Випадкова, минуща, неістотна властивість. Пох. акцидентний: акцидентні роботи.
-ї, ж. Випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.
[akcydencja]ж.akcydens
імен. жін. родуакциденция
(англ. ассident) 1. мито у вигляді штрафу за прихований товар, що провозиться через митницю. 2. випадковий прибуток.
У філософії випадкова, неістотна, змінна й залежна властивість речі; протилежність субстанції.
акциде́нція (від лат. accidentia – випадковість) філософ. випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.
акциденція; ж. (лат., випадковість) філос. випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.
у філософії випадкова, неістотна, змінна й залежна властивість речі; протилежність субстанції.
-ї, ор. -єю. Випадкова, минуща, неістотна властивість. Пох. акцидентний: акцидентні роботи.
-ї, ж. Випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.
Акциде́нція, -ції, -цією
акциде́нція іменник жіночого роду
Приналежність
техн. акциденция