Смотреть больше слов в «Філософському енциклопедичному словнику»
АНІМІ́ЗМ, у, ч., філос.Система релігійних уявлень, згідно з якою людина, тварини, рослини, предмети мають незалежне начало – душу; одухотворення сил і ... смотреть
(від лат. anima/animus - дух, душа) віра в існування духів і душ як надприродних істот (образів), які знаходяться в матеріальних тілах (душах) або існують самі по собі (духи) і керують усіма явищами та процесами матеріального світу... смотреть
-у, ч. Містичне уявлення первісних людей, згідно з яким кожна річ має свого духа, душу; одухотворення сил і явищ природи.
Віра в існування душ (духів), як активних елементів у людині й природі; передбачає можливість відокремлення душі від тіла та її самостійного існування;... смотреть
анімізм; ч. (лат., душа, дух) віра в існування душ і духів, що нібито управляють усім матеріальнім світом. Культ явищ природи, сонця, місяця, зірок, грози, вогню і т.п. Див. також: культ, тотемізм, фетишизм... смотреть
віра в існування душ (духів), як активних елементів у людині й природі; передбачає можливість відокремлення душі від тіла та її самостійного існування; типовий для більшості доісторичних релігій.... смотреть
[animizm]ч.animizm реліг.
-у, ч. Містичне уявлення первісних людей, згідно з яким кожна річ має свого духа, душу; одухотворення сил і явищ природи.
анімі́зм (від лат. anima, animus – душа, дух) віра в існування душ і духів, що нібито управляють усім матеріальним світом.
Анімі́зм, -му, -мові
анімі́зм іменник чоловічого роду
анімізм, -у
імен. чол. родуанимизм