Смотреть больше слов в «Філософському енциклопедичному словнику»
1. ченці католицького ордену, організованого за статутом, укладання якого церковна традиція приписує богослову Василеві Великому (IV ст.), котрий упоря... смотреть
1. ченці католицького ордену, організованого за статутом, укладання якого церковна традиція приписує богослову Василеві Великому (IV ст.), котрий упорядкував форми церковного життя Візантії, зокрема, в Каппадокії; виник у XVI ст. в Іспанії, у XVII ст. монастирі в. поширилися у Пд. і Центр. Європі; 2. член чернечого греко-католицького Чину (ордену) св. Василя Великого (ЧСВВ), що виник внаслідок монастирської реформи митрополита Й.-В. Рутського (1617) на засадах правил Василя Великого; провадили широку просвітницьку та видавничу працю; від середини ХIХ ст. до 1946 діяли в Галичині, Закарпатті та діаспорі; у рад. часи діяльність заборонена; теп. 9 монастирів та кілька станиць, генеральна капітула перебуває у Римі, найвідоміший осередок в Україні - монастир у Крехові (постав на поч. XVII ст.).... смотреть
Орден ченців св.Василія [VIII]— уніатський чернечий орден, що утримував школи в Галичині [IX]— уніатський чернечий орден [IV]