Смотреть больше слов в «Філософському енциклопедичному словнику»
ВІ́РА¹, и, ж.1. Упевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь.Йшла [Соломія] уперто і завзято, з вірою, що її широкі й високі груди зламають усі переш... смотреть
I. ВІ́РА (наявність твердої певності щодо чого-небудь), УПЕ́ВНЕНІСТЬ, ПЕРЕКОНА́ННЯ. У кого віра в правду є, Той всюди переможе (С. Воскрекасенко); — В ... смотреть
без ві́ри і че́сті. Непорядний, нечесний. І де змальовано для нас Його героїв досить, Без віри й честі у ділах, З холодним серцем у грудях (М. Рильський). бі́сової ві́ри. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь. — Боягузи бісової віри! — гарячився Невкипілий.— Жаток полякалися! (А. Головко); — Ми йшли в ранішньому тумані. Бриг рипів і кректав, розсохлий і страшний. Бісової віри вітер ледве надимав паруси (Ю. Яновський). ві́рою і пра́вдою, перев. зі сл. служи́ти, послужи́ти і под. 1. Віддано; щиро. — Нехай ясна пані візьме мене до себе за покоївку, я служитиму пані вірою й правдою (М. Старицький); Треба .. оправдати вибори, вірою і правдою послужити громаді (Панас Мирний); А та (сестра) не знає, чи цілувати, чи лаяти свого брата, який вірою і правдою догоджає панам і гне кирпу перед селянським родом (М. Стельмах). 2. Надійно, довго (про предмети, речі). — Сумка вірою й правдою служила мені всі ці роки і була добрим, надійним товаришем (А. Дімаров). на ві́ру, перев. зі сл. жи́ти, сиді́ти і под. Без офіційного оформлення шлюбу. В селі більше десяти хат, де живуть на віру. І живуть же люди. Не гірш від шлюбних, хазяйнують, статок мають (М. Коцюбинський); Образливо було думати, що якійсь Варці він вірить більш, аніж їй, своїй нареченій, ба навіть — дружині своїй, тільки й того, що не вінчаній; дружині — на віру (А. Головко); Зі своєю ж дружиною Матвій жив на віру, твердо вирішивши, що так йому буде спідручніше: невінчана жінка таки побоїться з кимось скочити через пліт (М. Стельмах). не дійма́ти / не дійня́ти ві́ри кому, чому і без додатка. Піддавати сумніву чиї-небудь слова, не вірити комусь, чомусь. (Домаха:) Даруй мені, коли я тебе образила… Тільки серце моє болить і не діймає віри ніколи (М. Старицький); Сам собі віри не діймаю: ніколи я не сподівався знайти в цьому селюкові такої гарячої жаги до науки (С. Васильченко). не йня́ти / не пойня́ти ві́ри кому, чому і без додатка. Піддавати сумніву чиї-небудь слова, не вірити кому-, чому-небудь. — А ти не дуже йми віри людям. Я страшний тільки для ворогів (І. Нечуй-Левицький); Почав я поясняти бабам, по що я приїхав і що то за машина, але де там! Не ймуть віри, все своє плещуть (М. Коцюбинський). ві́роньки не йня́ти. У ворота хтось возом уїжджає. Глянула, та й очам своїм віроньки не йму. Се ж мій братічок ріднесенький! (Марко Вовчок). йня́ти / пойня́ти ві́ри. — Хі! Та я Грицькові йму віри більше, ніж собі! Коли мені вірите, то йому й поготів! — одказав він (Б. Грінченко); Василь пригадав слова Кабанцеві і пойняв йому віри (Панас Мирний). си́мвол ві́ри. Переконання, світогляд, погляди. Народ не може не хотіти миру, бо мир є основою його політичного символу віри (З газети).... смотреть
I -и, ж.1) Упевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь. || у кого. Впевненість у позитивних якостях кого-небудь, у правильності, розумності чиєїсь ... смотреть
ВІРА – ВІРУВАННЯ – ВИРАВіра1, ім. Упевненість у здійсненні чогось; довіра; визнання існування Бога, чогось надприродного. Огидне безволля взяло молоду ... смотреть
I -и, ж. 1》 Упевненість у чомусь, у здійсненні чого-небудь.|| у кого. Впевненість у позитивних якостях кого-небудь, у правильності, розумності чиєїсь... смотреть
Віра без діл мертва.Віру, в науку христіянської церкви, треба доказати добрими ділами.Стільки віри, що на воді піни.Дуже слаба віра.Що бачимо, те знаєм... смотреть
слов.; запозичене із ст.-сл., де з'явилось як калька з гр. імені Pistis; від pistis — віра. Віронька, Вірочка, Віруня, Вірунька, Віруся, Віруська, Вірка, Вірця. Звали "Віра Григорівна" учні Світлу дівчину. З нею усі На перервах були нерозлучні, Всі вклонялися юній красі (Т. Масенко); Нас бомбили із літаків. І губами, розгуби повними, Наша Вірочка, милий кок, Шепотіла: 'То, мабуть, помилка... Скільки в світі бува помилок!.." (Ю. Сердюк); Уже їй, гай-гай, за сорок, а все вона, все Віруня. Уже в неї син одружений, онуці до школи скоро. А все вона, все Віруня, все молода й бадьора (С. Мушник). Ш Найпоширеніші імена, їх походження та варіанти... смотреть
повне та беззастережне прийняття людиною яких-небудь постулатів, які входять в структуру особистості, визначають її вчинки та ставлення до дійсності. Віра, будучи автономним психічним феноменом, не залежить від логічних та емпіричних підстав. Віра концептуалізує свідомість, створюючи цілісний несуперечний образ світу. Віра – прояв підсвідомого зв’язку суб’єкта з об’єктом. Чим простіший та всеохоплюючий цей зв’язок, тим глибшою є віра. Релігійна віра пов’язана з пошуком суті людської духовності, її зумовленістю божественною силою. англ. faith; нім. Glaube m –ns, -n; угор. hit; рос. вера.... смотреть
1) faith, beliefнаївна (сліпа) віра — naked (implicit) faith2) (довір'я) trust, credit; confidence, credenceприйняти на віру — to take on trustне йняти... смотреть
ві́ра (в'я́ра) вул. 1. віра◊ жи́ти на ві́ру = жи́ти 2. товариство (ст)|| = братія ◊ на́ша ві́ра “своє” товариство (ст): На Личаків, як сі видреш, та йой, Всюди чути до хулєри той свист, Гімн личаківський вже музичка гра, Співа з нами наша віра вся (із пісні)||своя ґранда, своя пака, своя пачка, наша пачка 3. члени банди, батярського товариства (ст)... смотреть
【阴】1) 信心, 信念; 相(信)Віра в перемогу 对胜利的信心Приймати на перемогу (不需证明) 信以为真2) 信仰; 心焦; 宗教3) 信任, 信赖. (не) йняти віри(不) 信任某人
імен. жін. роду1. упевненiсть у чомусь, у здiйсненнi чого-небудь2. те саме, що довiр'я3. (рел.) визнання iснування богаверавигуквира
ві́ра 1 іменник жіночого роду упевненість ві́ра 2 вигук вгору! - команда при вантажних роботах незмінювана словникова одиниця ві́ра 3 іменник жіночого роду грошовий штраф у Древній Русі на користь князя за вбивство вільної людини іст.... смотреть
Ві́ра, -ри, -рі, -ро!∗∗∗Ві́ра, -ри, -рі. На ві́py бра́ти, жи́ти
ім belief; faith; (довіра) confidence; credit; trust • брати на віру to take on trust • сповідувати віру (релігію) to profess a belief (religion) • вірою і правдою with good faith and fidelity... смотреть
власна назва, імен. жін. родуВера
[wira]ж.wiara
Визнання найважливіших догматів, етичних приписів і релігійної поведінки, обов'язкових у даній релігійній традиції.
I вера; верования мн.; верование рел.; уверенность (не) йняти віри (кому) — (не) верить (кому), (не) доверять (кому) II межд. вира
упевненість, (до кого) довіра, довір'я; (Христова) релігія, віровизнання; (у мітичні істоти) вірування; пор. КОНФЕСІЯ.
визнання найважливіших догматів, етичних приписів і релігійної поведінки, обов'язкових у даній релігійній традиції.
(визнання існування Бога) релігія, вірування, віросповідання.
-и ż wiara прийняти на віру uwierzyć na słowo
Ві́ра іменник жіночого роду, істота ім'я
Вера
Tro
Tro
Tro
faith, belief, credit
რწმენა
вера
вера
Вислів з Євангелія: "Як тіло без духу мертве, так і віра без діла мертва" (Соборне послання апостола Іакова, 1, 20). У сучасній літературній мові вислів означає: тільки підкріплена ділом, практичними починаннями ідея набуває сили, стає плідною, дійовою.... смотреть