ДОВЕДЕННЯ

ДОВЕДЕННЯ, доказ - логічна форма встановлення істинності тієї чи іншої думки на основі знань, істинність яких безсумнівна. В Д. розрізняють тезу - судження, істинність якого треба довести; аргументи - судження, за допомогою яких доводять істинність тези; демонстрацію - спосіб логічного виведення тези з аргументів. Д. поділяють на прямі й непрямі. В прямих Д. аргументи безпосередньо підтверджують істинність тези; в непрямих Д. істинність тези встановлюють доведенням помилковості супротивного твердження - антитези. Типовим різновидом цього Д. є "доведення від супротивного". Коли в Д. метою є доказ істинності тези, то це Д. є захистом; коли ж доводиться хибність чи сумнівність думки, то таке Д. є спростуванням. Теза, аргументи і демонстрація підлягають певним правилам (див. правила доведення). При порушенні правил у ході Д. виникають логічні помилки. Д. нерозривно пов'язане з практикою як основою пізнання і критерієм істини. Структура Д. склалася внаслідок відображення у мисленні певних сторін і відношень між предметами та багаторазового повторення цих відношень у практичній діяльності людини. Сучасна логіка формалізує процеси Д., надаючи їм чіткої і послідовної форми.

Смотреть больше слов в «Філософському енциклопедичному словнику»

ДОГМА →← ДОВГОВИЧ, ВАСИЛЬ

Смотреть что такое ДОВЕДЕННЯ в других словарях:

ДОВЕДЕННЯ

ім proof; showing • обставини, що підлягають доведенню circumstances subject to a proof • предмет ~ fact in (of) evidence; fact in proof • тягар ~ burden (onus) of evidence (of proof) • який несе тягар ~ affirmative • ~ афідевітом proof by affidavit • ~ визнанням факту proof of admission • ~ вини фактом її визнання proof (showing) of confession • ~ від супротивного proof to the contrary • ~ в основному substantial showing • ~ заповіту probate • ~ за презумпцією proof by presumption • ~ непрямими доказами proof by circumstantial (indirect) evidence • ~ прямими доказами direct proof • ~ свідченнями proof by (of) evidence (testimony) • ~ факту proof of a fact... смотреть

ДОВЕДЕННЯ

доведення ім. ргоof; evidence;\~ визнанням провини proof of confession; \~ визнанням факту proof of admission; \~ за допомогою непрямих доказів proof by circumstantial evidence; \~ за допомогою показів свідків proof by testimony; \~ за допомогою прямих доказів direct proof; \~ звинувачення proof of a criminal charge; \~ перед судом переконливості доказів prove evidence; \~ показами свідків proof by evidence;... смотреть

ДОВЕДЕННЯ

імен. сер. родудія/процесвід слова: довести, доводитилогiчна форма встановлення iстинностi будь-якого судження на пiдставi iнших суджень, iстиннiстьяк... смотреть

ДОВЕДЕННЯ

-я, с. 1) Дія за знач. довести, доводити. 2) Логічна форма встановлення істинності будь-якого судження на підставі інших суджень, істинність яких пере... смотреть

ДОВЕДЕННЯ

-я, с. 1》 Дія за знач. довести, доводити.2》 Логічна форма встановлення істинності будь-якого судження на підставі інших суджень, істинність яких пере... смотреть

ДОВЕДЕННЯ

мат.proofдоведення від супротивного — reductio ad absurdum, proof by contradiction

ДОВЕДЕННЯ

demonstration, (до певного стану) driving, evidence, probacy, probation, proof, (як дія або процес) proving, (факту тощо) showing, substantiating

ДОВЕДЕННЯ

【中】 数 证(明) 法

ДОВЕДЕННЯ

техн. доведение, доводка, матем. доказательство, доказывание

ДОВЕДЕННЯ

дове́дення іменник середнього роду

ДОВЕДЕННЯ

-я n doprowadzenie

ДОВЕДЕННЯ ВИЗНАННЯ ВИНИ

proof by confession, proof of confession

ДОВЕДЕННЯ ДО САМОГУБСТВА

bringing to suicide, causing to commit suicide, driving to suicide, leading to suicide

ДОВЕДЕННЯ ЗВОРОТНОГО

contrary evidence, evidence to the contrary

ДОВЕДЕННЯ ІСНУВАННЯ

доказательство существования

ДОВЕДЕННЯ НЕМОЖЛИВОСТІ

доказательство невозможности

T: 190