Смотреть больше слов в «Філософському енциклопедичному словнику»
МЕТОДОЛО́ГІЯ, ї, ж.1. Учення про науковий метод пізнання й перетворення світу, його філософська, теоретична основа.2. Сукупність прийомів дослідження, ... смотреть
рос. методология 1. Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються у будь-якій науці. 2. Вчення про метод наукового пізнання світу. Значення М. наукового пізнання зростає в сучасних умовах, що пов'язано з розвитком науки (фізики, математики, кібернетики, екології, економіки та ін.). Значного поширення набули метатеоретичні дослідження (метатеорія), які передбачають тісний зв'язок конкретних наукових досліджень з проблемами методології. 3. Принципи побудови методів, їх наукове узагальнення.... смотреть
(від гр. methodos - cпосіб пізнання і logos - наука) - 1. Сукупність основних дослідницьких положень певної галузі науки. 2. Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності - філософська М., яка визначає найзагальніші положення та підходи до наукового пізнання в будь-якій сфері діяльності, конкретизуючись в загальній для кожної галузі знань (психології, педагогіці, музикознавстві тощо) та окремій для кожної дисципліни (вокальна, хорова, фортепіанна, скрипкова та ін.) М.... смотреть
-ї, ж. 1) Вчення про науковий метод пізнання й перетворення світу; його філософська, теоретична основа. 2) Сукупність методів дослідження, що застосов... смотреть
-ї, ж. 1》 Вчення про науковий метод пізнання й перетворення світу; його філософська, теоретична основа.2》 Сукупність методів дослідження, що застосов... смотреть
(англ. methodology) вчення про науковий метод пізнання й перетворення світу, його філософська, теоретична основа. Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкта її пізнання.... смотреть
методоло́гія (від метод і «...логія») 1. Вчення про методи пізнання й перетворення світу. 2. Сукупність прийомів дослідження, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки об’єкту її пізнання.... смотреть
методологія; ж. (метод і ...логія) 1. Вчення про методи пізнання й перетворення світу. 2. Сукупність прийомів дослідження, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки об'єкту її пізнання.... смотреть
[metodołohija]ж.metodologia
імен. жін. родуметодология
【阴】 方法论
Методоло́гія, -гії, -гією
Способознавство
методоло́гія іменник жіночого роду
Methodology
Metodologi
методология
methodology
(Activity Based Costing/Activity Based Management) сукупність методів вартісного аналізу бізнес-процесів, ланцюгів створення вартості, окремих організ... смотреть
рос. методология анализа сукупність загальних принципів, методів і способів керівництва економічними процесами. М.а. включає й методи аналізу, тобто сукупність конкретних методів, способів і прийомів економічних, техніко-економічних та економіко-математичних розрахунків, необхідних для розробки окремих показників економічних процесів, їхньої координації, узгодження, передбачення ймовірного розвитку.... смотреть
методоло́гія літературознавча• методологія літературознавча- комплекс способів і прийомів аналізу, які в сукупності характеризують певну літературознав... смотреть
МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ - один з основних розділів методології; складна і структурована самостійна теоретична дисципліна, яка вивчає весь комплекс явищ, що відносяться до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення та функціювання. М.н. досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки і наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, а також нагромаджені емпіричні уявлення про них. На цій основі М.н. виробляє принципи, норми, правила, які організують і спрямовують пізнавальну діяльність на досягнення нових наукових результатів. Важливо відрізнити М.н. від методологічної свідомості дослідників. Якщо методологічна свідомість являє собою сукупність уявлень вчених про мету, стандарти та критерії науковості, якими вони керуються і які складаються безпосередньо в науковій практиці; якщо вона є системою різного рівня і глибини уявлень про те, що і як роблять чи мають робити вчені, пізнаючи реальний світ, то М.н. являє собою концептуальну обробку методологічної свідомості, засобів та результатів конкретних наук, застосовуючи для цього інструментарій, вироблений філософією, математикою, логікою, психологією, семіотикою тощо. Вона є систематичною концептуальною реконструкцією методологічної свідомості на основі базових принципів, які відбивають наукову практику в її закономірностях і необхідних формах. М.н. вивчає закономірний і оптимальний зв'язок наукового результату і засобів його досягнення, з'ясовує сутність пізнавального інструментарію і межі його продуктивного застосування, ефективність та відповідність задачі, що має бути розв'язана, визначає його порівняльну пізнавальну цінність. Оскільки деякі способи та прийоми отримання нових знань використовуються стихійно, неусвідомлено, а тому неявно, то М.н. не обмежується розглядом лише методологічної свідомості, а піддає методологічному аналізові результативну сферу науки - наукове знання, в якому згасла наукова діяльність і в якому відбиті не тільки об'єкт, а й спосіб його пізнання. Тому сучасна М.н. вивчає широке поле наукового знання, його структуру, організацію, різноманітні моделі, форми систематизації та об'єктивної репрезентації. Методологічні дослідження охоплюють динаміку та розвиток наукового знання, його історичні, логічні та функціональні типи, форми спадкоємності, концептуальні та формальні реконструкції відповідно до критеріїв наукової раціональності, здійснюють аналіз мови науки, аналізують на всіх рівнях понятійний каркас науки та її окремих дисциплін, з'ясовують засади розгортання наукового знання в систему і виробляють загальні принципи його обґрунтування, формулюють стандарти раціональності теоретичних побудов. Особливу цікавість для М.н. становлять наукові теорії, їх виникнення, будова, розвиток, процеси реконструкції та формалізації, відношення до реальності та інших форм знання. Методологічному аналізові піддаються проблеми істинності тверджень теорії та їх раціонального доказу, характеру вихідних положень та правомірності базових абстракцій, прийнятності онтологічних допущень та об'єктивних інтерпретацій тощо. Тут проблеми М.н. тісно переплітаються з проблемами гносеології, філософії науки і логіки науки. На відміну від них, М.н. зосереджує свою увагу на тих аспектах науки і наукового знання, які можуть бути трансформовані в засоби посилення пізнавальних здатностей суб'єкта, піднесення оптимізації та ефективності наукової праці. М.н. має на меті розробити нормативи, схеми та парадигми, скласти приписи та своєрідні рецепти для наукового мислення та дослідження. Тому в прикладному аспекті М.н. є нормативною дисципліною. Тут відбувається зворотний вплив М.н. на методологічну свідомість. Методологічне знання та методологічні конструкції, сформовані М.н., стають тільки тоді працюючими, коли вони включаються в пізнавальний процес через їх засвоєння дослідником і перетворення їх у факти методологічної свідомості. Це є окремий випадок взаємодії теорії і практики С. пектр застосування методологічного знання досить широкий - від створення методик розв'язання окремих дослідницьких задач до розробки крупномасштабних наукових проектів і програм, що визначають стратегію розвитку науки на довгостроковий період. Необхідність у методологічному дослідженні з'являється тоді, коли в науці складається ситуація вибору, для здійснення якого наявний теоретичний та емпіричний матеріал є недостатнім. Тоді виникає потреба звернутися до нагромадженого наукового досвіду і його узагальнень. Сучасна М.н. являє собою достатньо розгалужену систему наукового знання, що містить у собі як філософські, так і спеціальнонаукові аспекти. Виділяють міждисциплінарні методологічні системи, які покликані розробляти загальнонауковий концептуальний і інструментальний апарат для розв'язання споріднених проблем в багатьох природничих та соціогуманітарних науках. У сучасній науці найбільш розвиненими серед них і в свою чергу внутрішньоструктурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія, антропна методологія тощо; вони знайшли широке застосування в практиці наукових досліджень. М.н. виділилась в самостійну дисципліну в кінці XIX ст., коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок в розвиток М.н. зробили Франк, Рассел, Вайтгед, представники Віденського гуртка, Карнап, Тарський, Гільберт, Брауер, Лакатос, Кун, Фоєрабенд, Поппер та ін. Зараз обґрунтовується думка про необхідність альтернативного підходу в М.н. На відміну від попереднього, стандартного підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз неформальних структур та утворень, що стоять за мовними виразами.П. Йолон... смотреть
penal philosophy
resource allocation technique and multi-project scheduling (RAMPS).
1. Філософська, теоретична основа, сукупність принципів та установок. 2. Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються відповідно до її специфіки. англ. methodology of social work; нім. die Methodologie der Sozialarbeit; угор. szociális munka metódusa / módszerei; рос. методология социальной работы.... смотреть
(IDEFO) підхід до опису та класифікації процесів в організації, згідно з яким процес зображається у вигляді функціонального блоку, який перетворює вхо... смотреть
стратегічний підхід до вдосконалення бізнесу, у рамках якого проводяться заходи зі знаходження й виключення причин помилок або дефектів у бізнес-процесах, шляхом зосередження на тих вихідних параметрах, які є критично важливими для споживача.... смотреть