Смотреть больше слов в «Філософському енциклопедичному словнику»
НАТУРФІЛОСО́ФІЯ, ї, ж.Філософське вчення, що умоглядно пояснювало природу, яку розглядало в її цілісності; філософія природи.Філософські побудови систе... смотреть
натурфілосо́фія (від лат. natura – природа і філософія) система уявлень про природу, переважно умоглядних, яка прагнула дати всеохоплюючу картину світу, але, не маючи для цього відповідних наукових даних, заміняла невідомі тоді їй дійсні зв’язки явищ ідеальними, фантастичними зв’язками. Виникла ще в античності, але особливого розвитку досягла у 17–18 ст.... смотреть
натурфілософія; ж. (лат., природа і філософія) система уявлень про природу, переважно умоглядних, яка прагнула дати всеохоплюючу картину світу, але, не маючи для цього відповідних наукових даних, заміняла невідомі тоді їй дійсні зв'язки явищ ідеальними, фантастичними зв'язками. Виникла ще в античності, але особливого розвитку досягла у 17-18 ст.... смотреть
-ї, ж. Учення, що намагалося дати систему знань про природу, побудовану не на дослідних даних, а на абстрактних, відірваних від практики умовиводах; ф... смотреть
імен. жін. роду, тільки одн.політ.натурфилософия
-ї, ж. Учення, що намагалося дати систему знань про природу, побудовану не на дослідних даних, а на абстрактних, відірваних від практики умовиводах; фі... смотреть
Натурфілосо́фія, -фії, -фією
натурфілосо́фія іменник жіночого роду