ОБОВ'ЯЗОК

ОБОВ'ЯЗОК - одна з основних категорій етики і моральної свідомості; моральне зобов'язання окремого індивіда, групи осіб, класу, народу та ін. , що постає для них як конкретне практичне завдання. О. - внутрішня настанова людини чинити у відповідності до певних моральних норм і цінностей, що існують у суспільстві; така позитивна ціннісна орієнтація, котра не може здійснюватися без елементу самопримусу, вольового зусилля. Тому виконання О. передбачає наявність свободи волі. Дія, здійснювана під зовнішнім примусом або в результаті насильства, не має етичного значення М. оральний О. необхідно відрізняти від різноманітних суспільних вимог - виробничих, громадських та ін. (професійний О., військовий О. тощо). О. моральний орієнтований на цінність особистості, безумовну повагу до людської гідності, утвердження гуманності. Саме ця відмінність емпіричних, морально-санкціонованих суспільних вимог і власне морального О. особистості інколи породжує внутрішній конфлікт, вирішити який може лише сама людина як відповідальний суб'єкт свого морального вибору. В історії етики і моралі тлумачення природи і походження 0. - одна з найскладніших проблем. Основа і джерело О. пов'язувались з тим чи іншим розумінням моральної необхідності і вбачались: у Божих заповідях, апріорному моральному законі (категоричному імперативі), космічних законах, людській природі, прагненні людини до насолоди або щастя, суспільних настановах та ін. На розуміння морального О. суттєвий вплив справляла також відповідь на питання про те, хто або що визначає, зрештою, його зміст: Бог, "Божественний розум" (неопротестантизм, неотомізм), суспільство (соціально-апробативні теорії), совість (Фіхте), моральне почуття (теорія морального почуття) тощо. Питання про межі 0. також тлумачиться неоднозначно. Так, представники деонтологічного інтуїтивізму вважали важливим для виконання 0. лише саму дію, а не мотиви, якими керується людина. Представники теорії морального добра, навпаки, вирішальне значення надають характерові мотиву. Як духовно-моральний феномен суспільного життя О. має конкретно-історичний характер. Кожна епоха, соціальна група, релігійна чи етнічна спільнота мають своє уявлення про О., яке складається в рамках тієї чи іншої культури з притаманними їй цінностями. Загальні моральні вимоги здатне виробляти лише суспільство у цілому на основі колективного історичного досвіду людей. Вирішення проблеми морального О. стосовно тієї чи іншої конкретної ситуації - особиста справа окремої людини. Кожна людина повинна не лише усвідомлювати об'єктивний зміст О., а й нести відповідальність перед своєю совістю, в якій, у кінцевому підсумку, зосереджується онтологічний аспект її моральних зобов'язань. О. передбачає як усвідомлення мотивів поведінки, так і опертя на моральні почуття. Усвідомлення 0. допомагає людині подолати розрив між тим, що є, і тим, що повинно бути; тому виконання О. може бути пов'язане із запереченням певних моральних норм і цінностей. Кардинальні зміни у світогляді сучасної людини спричинюють появу протилежних етико-філософських висновків стосовно умов її нинішнього буття взагалі і проблеми морального О. зокрема. Такими є, з одного боку, переконання багатьох сучасних філософів щодо принципової неможливості формування універсальних основ морального О., з іншого - активний пошук його нових засад, що включають імперативи такої діяльності, яка не була б руйнівною для можливостей життя в майбутньому (Йонас), забезпечувала б виживання людського роду як "реальної комунікативної спільноти" (Апель).О. Білецький

Смотреть больше слов в «Філософському енциклопедичному словнику»

ОБРАЗ →← ОБ'ЯВЛЕННЯ

Смотреть что такое ОБОВ'ЯЗОК в других словарях:

ОБОВ'ЯЗОК

ОБО́В'ЯЗОК, зку, ч.Те, чого треба беззастережно дотримуватися, що слід безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з власного с... смотреть

ОБОВ'ЯЗОК

ім duty; obligation; (відповідальність) liability; responsibility • брати на себе обов'язки to accept (assume, take upon oneself) the duties (of); undertake (to + inf) • вважати своїм обов'язком to consider it one's duty (to + inf) • виконувати свій ~ to do one's duty • виконувати свої обов'язки to carry out (discharge, do, execute, perform) one's duty (duties); discharge a liability (an obligation) • звільняти від виконання обов'язку to dispense from a duty • з обов'язку duty-bound • накладати ~ to place under a duty • не виконувати обов'язки to be in default • нехтувати своїми обов'язками to abandon one's duty (duties) • розпочинати виконання своїх обов'язків to enter upon one's duties • виконання (службового) обов'язку discharge of a duty • виконуючий обов'язки acting (із зазначенням посади) • вірність своєму обов'язку fidelity to one's duty • невиконання обов'язків default (failure) in duties; (навмисне) wilful default • взаємні права та обов'язки reciprocal rights and duties (obligations) • громадянські права та обов'язки civil rights and duties (obligations) • службові обов'язки official (professional) duties... смотреть

ОБОВ'ЯЗОК

ОБОВ'ЯЗОК (те, що треба беззастережно виконувати відповідно до вимог суспільства або з власного сумління), ПОВИ́ННІСТЬ розм., ПРИНУ́КА розм., ДОВГ розм... смотреть

ОБОВ'ЯЗОК

Господь ніколи не накладає обов’язків без призначення.Бог знаєу що робить.∗∗∗Дружба дружбою, а служба службою.Приятельство є добра річ, та обовязок спо... смотреть

ОБОВ'ЯЗОК

імен. чол. родуобязанность кого-чегосущ. жен. рода¤ розмежувати обов'язки -- размежевать обязанности ¤ виконуючий обов'язки -- исполняющий обязанности... смотреть

ОБОВ'ЯЗОК

【阳】 义务; 职务, 责任Виконуючий обов'язки директора 代理校长Взяти на себе обов'язок 承担义务; 担任职务Громадський обов'язок 对社会的义务З обов'язку 由于职责的关系З службового обов'язк... смотреть

ОБОВ'ЯЗОК

-зку, ч. Те, чого треба беззастережно дотримуватися, що слід безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з власного сумління. ... смотреть

ОБОВ'ЯЗОК

-зку, ч. Те, чого треба беззастережно дотримуватися, що слід безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з власного сумління.||... смотреть

ОБОВ'ЯЗОК

[obow'jazok]ч.1) funkcja (функція)2) obowiązek (повинність)військовий обов'язок — obowiązek służby wojskowej

ОБОВ'ЯЗОК

обязанность; долг взяти на себе обов'язок — взять на себя обязанность [труд] виконувати обов'язки кого-небудь — исполнять обязанности кого-нибудь громадський обов'язок — общественный долг з обов'язку — по обязанности із службового обов'язку — по долгу службы почуття обов'язку — чувство долга... смотреть

ОБОВ'ЯЗОК

Duty, obligation; responsibilityвиконуючий обов'язки (в. обов'язок) директора — acting directorпочуття обов'язку — sense of duty

ОБОВ'ЯЗОК

обо́в'язок[обовйазок]-зку, м. (на) -зку, мн. -зкие, -зк'іў

ОБОВ'ЯЗОК

хохл. (обязаность) повинність

ОБОВ'ЯЗОК

Обов'язку пошукати собі: пошукати собі служби, праці [III]

ОБОВ'ЯЗОК

обов'язок ім. duty; obligation; responsibility; burden;

ОБОВ'ЯЗОК

-зку m obowiązek почуття обов'язку poczucie obowiązku

ОБОВ'ЯЗОК

Förpliktelse, plikt, skyldighet

ОБОВ'ЯЗОК

{обо́вйазок} -зку, м. (на) -зку, мн. -зкие, -зкіў.

ОБОВ'ЯЗОК

Forpliktelse, plikt

ОБОВ'ЯЗОК

Obligation, devoir

ОБОВ'ЯЗОК

повинність, ур. місія, ок. обов'язь.

ОБОВ'ЯЗОК

обо́в'язок іменник чоловічого роду

ОБОВ'ЯЗОК

ვალდებულება, მოვალეობა

T: 66